Одне з основних багатств Коростенщини – її рослинний світ із великою різноманітністю природних видів (кілька сотень). Це і представники плауновидних – плаун булавовидний, плаун колючий, які зустрічаються у хвойних лісах, хвощеподібні – хвощ лісовий та хвощ польовий, що ростуть у змішаних та листяних лісах, на вирубках, у чагарниках; це і папоротеві – орляк звичайний і чоловічий щитовник, ростуть у змішаних і листяних лісах; це і голонасінні – сосна звичайна та ялина; це і покритонасінні, чи квіткові, яких на Коростенщині близько 400 видів – від ряски у водоймах до дубів, у лісах.
У нашій місцевості представлені три основні типи природних комплексів: ліси, луки, болота.
Ліси на Коростенщині у наш час займають площу приблизно 525 кв. км, що становить майже 30% території району. Показник лісистості високий, вищий, ніж у середньому в Україні. Ліси біля району розташовані досить рівномірно.
Ліс є не тільки джерелом живлення деревини для господарської діяльності, він є основним елементом зеленого покриву Землі, позитивно впливає на режим річок, озер, водойм, джерел, захищає ґрунт від вітрової та водної ерозії, оздоровлює атмосферу, є санітарно-гігієнічним, бальнеологічним та ест фактором впливу на людину. Ліси складаються з дерев, чагарників, трави, лишайників, мікроорганізмів, їхня сукупність у лісах залежить від ґрунтових, водних та кліматичних умов, від взаємовпливу рослин один на одного. У лісі створюється свій мікроклімат, свій кругообіг речовин, характерні умови життя тварин, організмів, грибів.
Ліси району поділяють на дві основні групи. До першої належать лісові насадження навколо м. Коростеня – так звана зелена зона, а також лісосмуги вздовж річок, полізахисні смуги, захисні смуги вздовж залізниць та шосейних доріг, паркові зони деяких населених пунктів району. Ці ліси виконують функцію оздоровлення довкілля, охорони здоров’я людей, збереження генофонду рослин, захисту кліматичних, ґрунтових, гідрологічних умов довкілля. Господарська діяльність у них заборонена, дозволяється лише вибіркова рубка перезрілих екземплярів та санітарна рубка. Друга група – це експлуатаційні риштування, вони становлять понад 99% загальної площі. У цих лісах проводяться всі види рубок.
Площа лісів у районі збільшується і переважно природним шляхом. В останні роки багато полів, що знаходяться поблизу лісів, виведені з господарського користування та поступово заростають деревами. Але можна навести приклад і цілеспрямованого лісовідновлення, як, наприклад, в Ушомирському лісництві, де щороку висаджуються лісу не менше, ніж вирубується.
Середній вік лісонасаджень району становить приблизно 70 років, 40% – молодняк. Базовими розсадниками посадкового матеріалу є Шершневський та Ушомирський.
Ліси Коростенщини дуже різноманітні за видовим складом: понад 15 видів деревної рослинності та понад 30 видів чагарникових рослин. Найбільш поширеною є сосна звичайна – понад 60%, з інших хвойних дещо поширена ялина (наприклад, біля с. Субіно). Рослинний покрив нижнього ярусу лісів неоднаковий. Так поблизу с. Сарновичі на піщаних грядах під соснами ростуть лише лишайники. У Шершневському лісництві є мохові соснові бори, а в Красногірському борі – чорничники. У соснових борах Коростенщини зустрічається і такий рідкісний покрив нижнього ярусу, як зарості вересу, що створює надзвичайно густий, суцільний покрив, не даючи розвиватися на цих ділянках іншим рослинам. Прикладом може бути ділянка лісу Берестовецького лісництва вздовж дороги за 1,5 км до с. Субіне. Значні ділянки соснових лісів покриті також реліктовим вічнозеленим плауном булавовидним, стебла якого стелиться землею на кілька метрів, мохами (поблизу с. Барди) або папоротеподібними.
Жорстколисті види дерев на території Коростенського району займають 15%, серед них найбільш поширеним є дуб, а серед м’яколистих переважає береза. Серед змішаних лісів переважають сосново-дубові (поблизу Ушомира), сосново-вільхово-дубові (Сантарка), сосново-березові. У цих лісах часто зустрічається також осика, рідко – граб (Субине), липа (Барди). У змішаних лісах Коростенського району дуже добре розвинений підлісок з жостеру, ліщини, горобини, черемхи, калини. Наземний покрив змішаних лісів є надзвичайно різноманітним – близько 200 видів рослин. Найбільш поширені з них чорниця, орляк, конвалія, купена, брусниця, костриця, осока, медунка, тонконіг вузьколистий.
Чисто листяних лісів у Коростенському районі не так багато, серед них переважно березові (Клочеве, Немирівка, Берестовець).
По родючості грунтів лісу нашої території діляться на бори (близько 12%), субори (близько 45%), купи (близько 43%).
За характером водного режиму в Коростенському районі переважають свіжі та вологі ліси. Справжня прикраса та гордість лісів Коростенщини – велика різноманітність грибів та ягід. Найбільш шанований гриб у місцевих жителів, звичайно, білий гриб, який у нашій місцевості зустрічається у кількох формах: гриб-боровик, дубовик, березова та ялинова форми, тобто ті, що ростуть у дубняках, березняках та ялинниках. Це справжній цар грибів, адже зустрічаються окремі екземпляри вагою понад 1 кг. Білі гриби ростуть у кілька етапів. Осінній період найбільш продуктивний та з грибами найкращої якості. Білі гриби добре ростуть на піщаних, супіщаних і суглинистих грунтах. При оптимальній середньодобовій температурі +15 ° +18 ° білий гриб виростає за добу, а в осінній період при середньодобовій температурі +8 ° +10 ° він росте 5-6 діб.
Цінними та особливо красивими є подосиновики (“краснюк”), які ростуть в осиновиках і березняках, покритих трав’янистою рослинністю, вересом. Вони ростуть у два періоди – у червні-липні і особливо добре у серпні-вересні. Дуже поширеним грибом є підберезник (“бабка”), який росте з червня до листопада, а також кілька видів сироїжок, лисичка справжня, опеньок справжній, маслюк звичайний, рядовка сіра і зелена. У меншій мірі населення нашого краю збирає такі їстівні гриби як: польський гриб, рижики, зморшки, хрящі, хоча, наприклад, грузді та рижики за їстівними властивостями не поступаються навіть білим грибам.
У лісах району росте багато рослин, які є цінною лікарською сировиною – сосна, береза, вільха, дуб, глід, жостер, черемха горобина, калина, верес, шипшина, чорниця, малина, плаун булавовидний, хвощ лісовий, конвалія, купена.
Лісові угіддя мають велике значення у розвиток бджільництва. Для тваринництва ліс дає гілковий корм, вітамінне борошно. Ліс є сировинною базою для меблевої, паперово-целюлозної, хімічної промисловості та промисловості будівельних матеріалів.
Лугові комплекси у природному стані у Коростенському районі зустрічаються дедалі рідше. Вони залишилися частково в річкових долинах, навколо боліт, на узліссях та лісових галявинах. На височинах сформувалися сухі луки, які у зв’язку з недостатністю зволоження мають рідкісні середньої висоти травостій. На рівних ділянках вододілів сформувалися вологі луки, а в долинах річок – заболочені або заливні, тому що під час весняної або літньої повені вони повністю заливаються водою. Лугова рослинність Коростенського району надзвичайно різноманітна, але найбільш поширені такі рослини, як осока, купальниця європейська, калюжниця болотна, жовтець їдкий, гірчак перцевий, смолка, гвоздика трав’яниста, конюшина повзуча і лучна, лобазник звичайний, кульбаба і інші.