Про місто Малин Коростенського району Житомирської області

Малин — центр Малинської територіальної громади, розташований на берегах річки Ірші за 103 км на північний схід від м. Житомира та 105 км на захід від м. Києва, недалеко від автотраси Київ – Ковель – Варшава. Через місто проходить важлива магістраль – Південно-Західна залізниця. Маючи вигідне географічне положення, розгалужену мережу автомобільних шляхів, Малин водночас є залізничною станцією державного і міжнародного значення. З Києвом та Житомиром місто з’єднане залізничним і автомобільним сполученням.

День міста — щорічно в третю суботу вересня.  Територія, що знаходиться у підпорядкуванні міської ради, – 6092,7 га.

Населення налічує понад 27 тисяч жителів, за національністю: українці, росіяни, поляки, чехи, білоруси.

Телефонний код міста: 04133.

Перша історична згадка про місто датується 891 роком. Назву міста Малина пов’язують з іменем легендарної особи часів Київської Русі — князя Мала. Адже це ім’я чітко відслідковується в корені слова «Малин». Особливо часто князь Мал згадується у літописній розповіді про повстання древлян проти київського князя Ігоря в 945 році. Проте є нові гіпотези щодо походження назви Малина. Деякі вчені вважають, що назва міста походить від імені дочки Мала Древлянського — Малуші, яка була обернена в рабство княгинею Ольгою і завдяки своїй знатності отримала при київському дворі важливу посаду ключниці. У Малушу, древлянську княжну, закохався син Ольги — Святослав, а згодом у них народився син, в майбутньому князь київський Володимир. Малин служив форпостом на східних рубежах Древлянської землі. Саме тому і був підданий нападу під час карального походу Ольги.

На території міста, у його південно-східній частині, збереглися залишки давньоруського городища, заснованого на рубежі VIII-ІХ сторіч як пункт укріплення одного зі східнослов’янських племен — древлян. Деякі учені вважають, що його побудував князь Мал Древлянский. Наприкінці ІХ століття біля укріплення з’явилося відкрите поселення. Усередині 10 сторіччя поселення на березі річки Ірші було зруйновано. Це пов’язують з відомим походом княгині Ольги проти древлян (946 рік): непокірливі жителі Іскоростеня відмовилися платити Ігорю подвійну данину. А щоб він не ходив до них знову і знову, убили його. Дружина Ігоря, княгиня Ольга, вирішила помститися підступним древлянам і спалила Іскоростень. Очевидно, Малин, що географічно знаходиться на шляху Київ — Іскоростень, теж постраждав від караючої десниці жорстокої княгині. В історії є чимало прикладів, коли міста після такого роду подій назавжди гинули, але Малин зумів відродитися заново…


Герб міста Малин

Герб та прапор міста розроблено Євгеном Грищенком, жителем м. Малина, та затверджено на сесії міської ради 13 червня 2001 року.

Основний фон герба міста має зелений колір і символізує Поліський край.
По центру тла вертикально йдуть дві смуги кольорів прапора України. У верхній частині розміщено назву міста, у центрі – сувій паперу, котрий символізує давнє походження міста та основну галузь міської промисловості – випуск паперу та виробів з нього.
На тлі сувою – білий голуб, символ миру та древлянської історії. У нижній частині герба – рік
заснування міста.

Прапор міста Малин

Прапор міста – це прямокутник з відношенням ширини до довжини 1:2. На зеленому тлі вертикально зображені кольори українського державного прапора. У лівому верхньому куті прапора розміщено герб міста.

Гімн Малина

                                                                                                            сл. Є. Грищенка, муз. Р.Олексієнка
Крізь роки і віки шлях проліг нелегкий
Для древлянського гордого міста.
Та світили зірки, бігли води ріки,
Щоб майбутнє наповнити змістом.
Приспів:
Там, де річка Ірша, там, де сосни й дуби
Землю й небо єднають у сплаві,
Рідний Малин, крилато стояти тобі
Тут на славу вкраїнській державі.
До пори дмуть вітри і вогонь злий горить,
Тільки духу вони не зламали.
Не злякать, не скорить, бо щоб жить і творить
Був покладений рідний наш Малин.
Приспів.
Молодий він завжди, як у травні сади,
Як співуча моя Україна.
Нам його берегти, з ним в майбутнє іти,
Всім на гордість плекаючи зміну.
Приспів.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.