Клімат Коростенського району помірно-континентальний. Основними чинниками, що впливають формування клімату даної території, є сонячна радіація, циркуляція повітряних мас, частково лісистість і заболоченность.
Коростенщина лежить у помірному поясі освітлення північної півкулі. Тому кут падіння сонячних променів у дні весняного та осіннього рівнодення приблизно 34°, максимальним 22 червня він є 57°, а мінімальним – 22 грудня – близько 11°. Сумарна сонячна радіація близька до 95 ккал на 1 кв.
Середня річна температура повітря становить приблизно +6°.
Середні температури по місяцях: січень -6°, лютий -5°, березень 0°, квітень +7°, травень +13°, червень +16°, липень +19°, серпень +17°, вересень +12°, жовтень +6°, листопад +1°, грудень –3°.
Безморозний період триває близько 170 днів на рік, із температурою вище 0° – близько 245 днів, із температурою вище +10° – близько 105 днів. Максимальна температура за останнє століття становила +37°, а мінімальна –34°. Весняні заморозки іноді спостерігаються навіть наприкінці травня – на початку червня, а осінні вже можуть настати з середини вересня.
Середньорічна кількість опадів становить 500-600 мм, найбільше їх випадає у літні місяці – близько 240 мм, найменше у зимові – близько 80 мм. Стійкий сніговий покрив утворюється не раніше середини грудня, а сходить у середині березня. Висота снігового покриву останніми роками рідко перевищує 25 см.
На території району переважають північно-західні, західні, північні вітри. Рідко сила вітру перевищує 15-20 м/с. Число днів з атмосферною посухою та суховіями змінюється від року до року від 3 до 40 днів на рік.
Відносна вологість повітря протягом року коливається не більше 70-95%, а середньорічна – близько 85%. Кількість безхмарних днів протягом року буває близько 80-85, найбільше їх у липні-серпні, найменше у листопаді-грудні.
Перехід від однієї пори року до іншого відбувається поступово. Початок зими припадає на другу половину листопада. Зима м’яка, з частими відлигами, сходженням та повторним утворенням снігового покриву. Лише окремі зими бувають досить суворими. Наприклад, за останнє двадцятиріччя такими були зими 1980, 1987, 1996, 2006 років. У ці роки температура повітря падала нижче за відмітку -30°. Головними причинами нестійкої погоди взимку є чергування впливу атлантичних циклонів та арктичних повітряних мас, а часом і континентальних азіатських циклонів.
Весна настає наприкінці березня, коли дуже інтенсивно починає наростати температура, удвічі проти зими, зростає кількість опадів. Але температура повітря до кінця травня буває дуже нестабільною, часто бувають заморозки як на поверхні ґрунту, так і в повітрі.
Літо починається наприкінці травня, коли вже стабілізуються середньодобові температури не більше +15° і далі наростають вже повільно, а в серпні поступово починають зменшуватися. У цей період часті бувають грози зі зливами, а іноді і з градом. Характерними окремих років є літні посухи. Так, наприклад, з 10 липня до кінця серпня 1992 випало всього близько 25 мм опадів, денна температура стабільно трималася біля позначки +30 °, а в окремі дні піднімалася до +35 °. Так само було і літом 2007 року. На противагу цьому літні місяці іноді бувають надто вологими. Так, у червні 1980 та у липні 1993 років випадала піврічна норма опадів.
Осінь настає у вересні, перша половина ще досить тепла, але йде постійне зниження температури. На початку осені кількість опадів незначна, а в другій половині настає похмурий, з частими затяжними дощами період внаслідок посилення циклональної діяльності. З середини листопада опади починають випадати у вигляді мокрого снігу.