Поклади рідкоземельних металів в Україні є предметом інтересу США під керівництвом президента Дональда Трампа. 11 березня у Саудівській Аравії відбулися переговори щодо угоди між США й Україною про рідкісноземельні метали та інші корисні копалини. Яка відмінність між рідкісними та рідкісноземельними металами, які з них належать до переліку стратегічного та критичного значення, поклади яких копалин є на Житомирщині та де вони розташовані дізнавалися кореспонденти Суспільного Медіа.
Відповідно до Кодексу України про надра, родовища корисних копалин — це нагромадження мінеральних речовин в надрах, на поверхні землі, в джерелах вод та газів, на дні водоймищ, які за кількістю, якістю та умовами залягання є придатними для промислового використання.
За різними підрахунками, вартість запасів корисних копалин в Україні становить від 3 до 20 трильйонів доларів. Про це йдеться в матеріалі Радіо Свобода. За оцінками видання Forbes, у 2023 році їхня загальна вартість становила близько 15 трильйонів доларів. Житомирська область посідає 7 місце за вартістю запасів корисних копалин — їхня вартість становить 555 мільярдів доларів.
“Надра є власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують це право власності, є недійсними”, — йдеться у Кодексі України про надра.
За словами кандидата біологічних наук та доцента кафедри екології та географії Житомирського державного університету імені Івана Франка Івана Хом’яка, нині політики та медіа плутають поняття рідкісноземельні та рідкісні метали, які позначають різні групи корисних копалин.
“До рідкоземельних металів належить невеличка група лантаноїдів зі специфічною електронною оболонкою. Але необов’язково рідкоземельні метали є найрідкіснішими. Якщо ми говоримо про рідкісні, то це — метали платинової групи, тобто сама платина, хоча вона і є достатньо поширеною. Інші представники платинової групи — осмій, паладій — дуже рідкісні”, — розповів Іван Хом’як.
Відповідно до положень Кодексу України про надра, корисні копалини також поділяються на такі, які мають загальнодержавне або місцеве значення. Металічні руди та неметалічні корисні копалини загальнодержавного значення можуть бути віднесені до переліку корисних копалин та компонентів стратегічного та/або критичного значення.
До переліку корисних копалин, які мають стратегічне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності держави, затвердженого рішенням РНБО від 16 липня 2021 року, входять металічні руди, зокрема, берилій, ванадій, гафній, ітрій, метали лантаноїдної групи, ніобій, скандій, тантал, титан, церій, цирконій.
За словами Івана Хом’яка, поклади деяких із цих металів є на Житомирщині, однак, за його словами, не всі з них є рідкісними.
“У нас родовищ ітрію і церію немає. Є у нас частинки, такі невеличкі включення в титан-цирконієві руди, де їх концентрація вища. Те, що вища концентрація, ще не означає, що це родовище. У нас берилію є достатньо великі поклади. Вони розвідані були ще при Радянському Союзі, тому що в старі часи берилій мав набагато більше стратегічне значення, ніж сьогодні. Нині, коли ми говоримо про берилій, то нас будуть більше цікавити супутники того самого берилу чи інших руд, куди він входить. Це, наприклад, той самий цирконій чи гафній. Титан не є рідкісним. Це дуже поширений, як на нашій планеті, так і на інших планетах Сонячної системи хімічний елемент”, — пояснив Іван Хом’як.
Відповідно до переліку металічних корисних копалин, оприлюдненому на сайті Державної служби геології та надр України, на Житомирщині є такі родовища:
- Юріївсько-Козіївський розсип поблизу Коростишева Житомирського району має поклади титанових та цирконієвих руд;
- ділянка Железняки на території Житомирського району із покладами нікелю, кобальту, платини та паладію;
- Видиборська ділянка, яка розташована на території Черняхівської громади, із покладами титану та апатиту;
- Селищанська ділянка у Коростенському районі з покладами титанових руд.
14 лютого 2023 року Кабмін затвердив Постанову із переліком ділянок надр, які мають стратегічне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності держави, що надаватимуться у користування шляхом проведення конкурсів.
У переліку зазначені і такі родовища:
- родовище Давидківське Коростенського району та родовище Кропивнянське Житомирського району, які містять поклади титану та апатиту;
- родовище Стремигородське Коростенського району із покладами титану, ванадію, апатиту, скандію;
- родовище Федорівське Житомирського району містить поклади титанових руд, а також ванадію і апатиту.
За словами Івана Хом’яка, поблизу села Перга Коростенського району розміщене Пержанське берилієве родовище.
“Там дуже багато запасів берилію, але гафній, цирконій і навіть свинець та ртуть, які там можна добувати як супутні, даватимуть більше, мабуть, прибутку, тому що попит на берилій повністю задоволений у світі і робити нове родовище з видобутку берилію не має сенсу”, — розповів Іван Хом’як.
Іван Хом’як розповів про сфери, в яких використовують рідкісноземельні та рідкісні метали.
“Наприклад, зубні імпланти і коронки. Найкращі роблять із цирконієвих сплавів. Штучні суглоби також роблять із цирконієвих сплавів. Ніобій, яким ми всі користувалися, — це наші магнітики на холодильнику. Але є і магніти спеціальні, промислові, великі, які для інших потреб потрібні. Також ванадій у нас фіксується у великій кількості, достатній для подальшого пошуку і розвідки. Ванадій йде переважно на сплави. Це сплави зі специфічними, рідкісними властивостями, які нам потрібні для багато чого. Наприклад, це техніка, де великі навантаження, температурні навантаження, механічні навантаження, це космічна техніка, авіабудівна техніка, військова техніка”, — сказав науковець.
Старший викладач кафедри робототехніки, електроенергетики та автоматизації державного університету “Житомирська політехніка” Мартін Богдановський розповів, що рідкісноземельні метали використовуються в окремих системах робототехніки.
“Найпопулярніше, напевно, це потужні електромагніти. Неодимові магніти застосовуються в сервоприводах потужних і використовуються в електромагнітах. Також рідкоземельні метали використовуються в системах технічного зору. Це камери: фото-, відеокамери. Сенсорна частина містить в плівках рідкоземельні метали для підсилення і проявлення яскравих кольорів. Ще один аспект використання рідкоземельних металів — це електроніка. Всі електронні компоненти — це найскладніша технологічна частина промислових роботів, зокрема. І там використовується на загал різний спектр рідкоземельних металів для реалізації правильної схеми техніки”, — розповів Мартін Богдановський.
За словами Івана Хом’яка, рідкісноземельні метали на Житомирщині представлені у вигляді домішок до титан-цирконієвих руд. Запаси титанової руди в області, за його словами, становлять понад 85% усіх розвіданих запасів цих копалин в Україні. На Житомирщині нині діють два підприємства, які займаються видобутком титановмісних руд: Межиріченський та Іршанський гірничо-збагачувальні комбінати.