Проєкт #ПЕРСОНАЛІЇ_МІЛІТАРІ, #ЧЕСТЬ. Мама Галя: Історія Незламної Матері, яка продовжує шукати свого сина

Нещодавно анонсували Проєкт #ПЕРСОНАЛІЇ_МІЛІТАРІ #ЧЕСТЬ, де ми гуртом зберемо історії-постаті Незламних краян, яких гостро торкнулася війна. Загадувати, чи стане наш Проєкт друкованим виданням, наразі не є реальним, оскільки не можемо передбачити кількість постатей, що будуть представлені.

В анонсі було оприлюднене фото першого Воїна, який розпочне ПЕРСОНАЛІЇ. Одначе, в процесі роботи, спала на думку відсутність логіки у послідовності історій. Адже кожна наша історія починається з МАМИ. Тому сьогодні ми знайомимо вас з Матір’ю Воїна Обозного Дмитра, який неодмінно повстане перед вами згодом.

Анкета:
ПІБ: ПЕТРЕНКО ГАЛИНА СТЕПАНІВНА.
Дата народження: 11.02.1963 року.
Місце Сили: Коростень.
Статус: Незламна.
Фах: Мати Воїна.
Статус Воїна: 500…
Я ЇДУ

Історія Матері
− Оксааанааа!!! Дімка загинув…. – залунало у слухавці 6 серпня 2024 року. Світ спинився. За ним спинилося серце…«Мама Галя» – саме так називав її Син, волала в слухавку. А далі були тижні пекла, оскільки ніхто не знав, де насправді Дімка.

Коли біль перейшов у стадію звичного і заволодів усім тілом, думкам стало тісно в голові й вони почали рухати фізіологію Матері в бік Коростенського ТЦК СП. Ґвалти результатів не давали, як й істерики, матюки, моління, погрози. Ніщо не дало результату – ніхто не знав, куди зник Дмитро.

− Я їду в Дімкину частину! – одного дня заявила Галина Степанівна й почався курс руху у пошуках сина. Скільки вона їздила туди? Десятки разів. І щоразу відмовки, щоразу невизначеність, щоразу нехтування правами матері на отримання достовірної інформації. Кінець кінцем Галині вручили папірець, де було те кляте визначення «зник безвісти».

Одлягло на 0,0001%, адже це давало надію, що Син живий.

Мама Галя вивчила все законодавство, що стосується зниклих безвісти та їх сімей. Мама Галя навчилася спати по 30 хвилин, бо: «Раптом Дімка подзвонить, чи зявиться в мережі». Мама Галя щодня пише Сину повідомлення у Вайбер і, одягнувши окуляри, пильно вдивляється в галочки. Ні. Не подвійні.

− Я їду в Оріхів! Він там. Я мушу його знайти! – повідомляє через певний час.

Її втримали молитви доньки та онучок від ризикованого вчинку.

І я точно знаю, що вона б це зробила. Сильна, непередбачувана, незламна Мама Галя, яка чекає Сина…

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.