До початку війни Карина разом з родиною жила в Маріуполі, місті на березі Азовського моря. Вона мала звичайне, спокійне життя, наповнене щоденними турботами, планами на майбутнє, мріями. Карина працювала, вела свій побут, оточена близькими людьми та друзями. Вона й уявити не могла, що життя одного дня зміниться назавжди.
Коли почалася війна, все, що було знайоме і рідне, раптово зникло. Маріуполь перетворився на зону бойових дій, і Карина разом з родиною опинилася перед вибором: залишатися в небезпеці або залишити рідне місто. У той страшний період вони вирішили переїхати до Коростеня, хоча думка про новий початок у незнайомому місті здавалася лячною і незрозумілою.
Переїхавши з родиною до Коростеня, Карина спершу зосередилася на адаптації до нового середовища та пошуку можливостей для підтримки сім’ї. Відчуваючи необхідність змін, вона вирішила разом з мамою започаткувати власну справу. Після тривалих роздумів вони вирішили створити навчальний центр і дитячий простір для дітей. Карина подала заявку на грант, склала бізнес-план, хоча це вимагало від неї значних зусиль. Отримавши позитивну відповідь на заявку, вони зрозуміли, що їхня мрія може стати реальністю.
Отримавши грант Карина і її мама відкрили дитячий простір та найняли додаткових працівників. Вони розуміють, що попереду ще багато роботи, але їхня ціль – допомагати дітям та надавати їм можливості для розвитку в новому, безпечному середовищі.
Карина та її родина – це приклад мужності та незламності. Вони потребують нашої поваги і підтримки, адже їхня історія – це історія про силу духу, прагнення до нового життя і віру у краще майбутнє, попри всі труднощі.
Фото і текст – сторінка у Фейсбук Горщиківської громади.